Як миколаївський бізнес Ingvart перетворив майстерню на виробництво дитячих меблів

Ingvart — миколаївська компанія з виробництва дитячих меблів, заснована Артемом та Альбіною Кокуль у 2014 році. Розпочавши справу з орендованого складу та першого верстата, подружжя поступово розвинуло невелике виробництво до бренду, відомого дитячими ліжечками та функціональними ліжками-трансформерами. Компанія розширила асортимент, вийшла на закордонні ринки й продовжила працювати в Миколаєві під час повномасштабної війни. У цій статті на mykolaiv.one розповідаємо історію створення та розвитку компанії Ingvart, особливості становлення українського виробника, підходи до ведення бізнесу, виробничі процеси, розвиток бренду та його позиціювання на ринку дитячих меблів.

Від перших верстатів до власної справи: як все починалося

У 2014 році 21-річний миколаївець Артем Кокуль наважився на перший крок до власного бізнесу. За його рішенням стояло не лише бажання фінансової незалежності, а й цілком особиста мрія — створити міцне підґрунтя для майбутньої сім’ї та одружитися зі своєю коханою Альбіною. Орієнтиром у виборі справи став двоюрідний брат, який вже мав успіх у столярному бізнесі. Його приклад переконав Артема спробувати себе у деревообробці.

Початок був доволі скромним. Опанувавши основи столярної справи, молодий підприємець придбав у розстрочку вживане обладнання та облаштував майстерню на орендованому складі. Найбільшою інвестицією став рейсмусовий верстат вартістю 1000 доларів — на цю покупку фінансово допомогли батьки.

Водночас Артем подбав і про першу презентацію майбутнього бізнесу: запустив сайт, де пропонував виготовлення різноманітних виробів з дерева — від дверей до дитячих ліжок. До роботи долучилася й Альбіна, яка за фахом дизайнерка та допомагала наповнювати ресурс фотографіями продукції. Так поступово зароджувалася компанія Ingvart. Її назву засновник обрав на честь Інгвара Кампрада — людини, яка свого часу перетворила невеликий бізнес на всесвітньо відому IKEA.

Перехід до серійного виробництва дитячих ліжечок та співпраця з мережами «Антошка» й «Мамин дім»

Спочатку майстерня Артема Кокуля бралася за різноманітні замовлення — від дверей до меблів з дерева. Однак поступово стало зрозуміло, що саме дитячі ліжка можуть стати основою майбутнього бізнесу. Поворотним моментом стало замовлення на п’ять овальних ліжечок. Покупець знайшов модель на сайті компанії та погодився придбати всю партію за ціною 2500 гривень за одиницю.

Згодом замовник став постійним клієнтом, однак одного разу не зміг розрахуватися за чергову партію. Артем вирішив не чекати й самостійно зайнявся продажем готових виробів. У результаті п’ять ліжечок вдалося реалізувати за 1500 доларів. Цей досвід став важливим сигналом: попит на продукцію є, а отже, варто зосередитися на її системному виробництві. Так майстерня поступово переорієнтувалася на виготовлення дитячих меблів серіями.

Наступним завданням стала організація доставлення. Відправлення налагодили через «Нову пошту», зокрема миколаївське відділення №3. На перших етапах Артем та Альбіна самі пакували ліжечка, оформлювали накладні й відвозили посилки. Роботи було чимало, а найбільше замовлень спочатку надходило зі східних областей України. Темпи виробництва поступово зростали: якщо спершу майстерня виготовляла близько 30 ліжечок на місяць, то згодом вийшла на такий самий обсяг щотижня.

Розвиток виробництва вимагав налагодження постачання матеріалів і пошуку надійних партнерів. На початку роботи деревину, зокрема дуб і вільху, закуповували у місцевих постачальників, тоді як фарбу привозили зі США. Поступово розширювалося й коло покупців: до приватних замовників і невеликих підприємців додалися великі українські мережі дитячих товарів — «Антошка», «Бейбі бум» і «Мамин дім».

Ліжечка-трансформери: меблі, що ростуть разом із дитиною

З часом Ingvart дедалі чіткіше визначила свою спеціалізацію — дитячі меблі, які поєднують функціональність, продуманий дизайн і можливість змінювати призначення відповідно до віку дитини. Одним з головних напрямів стали ліжечка-трансформери. Їхня особливість полягає в тому, що одна конструкція може супроводжувати дитину протягом кількох років. Спочатку це люлька для новонародженого, яку можна встановити на полози або коліщатка. Згодом ліжечко перетворюється на приставну модель, пеленальний столик, овальне спальне місце, манеж або диванчик. 

У деяких комплектаціях передбачена подальша трансформація у стіл зі стільцями чи ліжко для старшої дитини. Такий підхід дає змогу батькам не змінювати меблі щоразу, коли малюк підростає, а поступово адаптувати вже придбану конструкцію до нових потреб.

Таким чином, Ingvart поступово відійшла від виробництва окремих предметів меблів і зосередилася на комплексних рішеннях для дитячої кімнати. У центрі цієї концепції — не просто спальне місце, а меблі, які змінюються разом із дитиною, залишаючись частиною сімейного простору на різних етапах її дорослішання.

Вихід на європейський ринок і перші експортні успіхи

Наступним важливим етапом у розвитку Ingvart став вихід за межі українського ринку. У 2018 році компанія отримала першу пропозицію щодо співпраці з європейським партнером. Ініціатором став підприємець зі Словаччини, який шукав дитяче ліжечко для власної майбутньої дитини. Ознайомившись з продукцією миколаївського виробника, він відзначив якість виконання та запропонував налагодити дистрибуцію бренду в Словаччині.

Для роботи на європейському ринку компанії довелося пройти додаткову сертифікацію, підтвердивши відповідність продукції вимогам безпеки. Це відкрило нові можливості для розвитку експорту. Уже у 2019 році обсяги виробництва Ingvart досягли 500 ліжечок на місяць. Значну частину продукції відправляли словацькому партнеру великими партіями — цілими вантажівками.

Компанія продовжувала нарощувати виробничі потужності та оновлювати обладнання. Напередодні повномасштабного вторгнення в асортименті з’явилася нова модель, а підприємство інвестувало у модернізацію виробництва. Для придбання сучасного верстата засновники взяли кредит на 800 тисяч гривень. Його встановлення та налаштування завершили 23 лютого 2022 року — буквально за день до початку великої війни.

Робота виробництва Ingvart у прифронтовому Миколаєві під час повномасштабної війни

Повномасштабне вторгнення докорінно змінило плани підприємства. Виробник зіткнувся не лише з безпосередньою загрозою для працівників, а й із серйозними фінансовими труднощами. Частина продукції, призначеної для Словаччини, так і не встигла перетнути кордон, покупці почали вимагати повернення коштів за замовлення, а Миколаїв опинився під постійними російськими обстрілами.

Перед засновниками постало складне питання: припиняти діяльність, переносити виробництво в безпечніше місце чи намагатися працювати в рідному місті. Зрештою вони обрали третій варіант.

Рішення залишитися означало необхідність пристосуватися до нової реальності. Виробництво працювало в умовах відключень електроенергії, перебоїв із транспортом і постійних повітряних тривог. Працівникам доводилося переривати роботу та спускатися в укриття, а вибухові хвилі від прильотів поблизу вибивали вікна. Попри це, команда продовжувала виконувати замовлення, за потреби виходячи на роботу навіть у суботу. Такий режим тривав, зокрема, до звільнення Херсона, коли безпекова ситуація в регіоні почала поступово змінюватися.

Війна боляче вдарила і по колективу. До повномасштабного вторгнення в Ingvart працювало близько 60 людей. Двадцятьох співробітників мобілізували до лав Збройних сил України. Однак навіть за таких обставин підприємство не відмовилося від розвитку. У 2023 році бренд отримав нагороду «Вибір країни», а виробнича команда продовжила працювати.

Нові моделі, розширення асортименту та експортні перспективи

Повномасштабна війна не стала для Ingvart періодом винятково вимушеного виживання. Компанія використала цей час і для оновлення продукції. У цей період розробили та запатентували нові моделі дитячих ліжечок, а також розширили асортимент супутніх товарів. До нього додалися нові варіанти дитячих меблів, стільчики для годування, текстиль і матраци.

Водночас підприємство продовжило розвивати міжнародний напрям. Якщо раніше основним каналом експорту була співпраця зі словацьким дистриб’ютором, то згодом географія продажів стала ширшою.

Завдяки відправленням через «Нову пошту» продукція Ingvart знаходить покупців у Польщі, Чехії, Італії та Греції. Наразі компанія також зацікавлена в пошуку нових закордонних партнерів для гуртових постачань, прагнучи розвивати співпрацю за моделлю, яка свого часу принесла успіх на словацькому ринку.

Історія Ingvart — це приклад того, як наполегливість, професійний розвиток і віра у власну справу допомагають українському виробництву не просто вистояти, а й продовжувати будувати плани на майбутнє.

Iryna Stanevich
Iryna Stanevich
Люблю життя в русі — спорт для мене не лише про форму, а й про характер, енергію та внутрішню дисципліну. Обожнюю відкривати нові смаки: від домашніх рецептів до гастрономічних знахідок у різних куточках світу. Подорожі надихають мене найбільше — нові міста, культури, люди та атмосфера дарують емоції, які хочеться проживати знову і знову.

More from author

Жіноче підприємництво в Миколаєві та області: як відкрити ФОП, отримати грант і розвивати бізнес

Відкриття власного бізнесу на Миколаївщині під час війни — можливість для жінок започаткувати власну справу, відновити професійну діяльність і здобути фінансову незалежність. Попри безпекові...

АЗК ОККО у Миколаєві

У Миколаєві 2 АЗК ОККО. Усі працюють цілодобово, і на кожній, за даними мережі, є дизельний генератор. Газ можна заправити на 2. Автомийка є...

Ощадбанк у Миколаєві

У Миколаєві 14 відділень Ощадбанку. У будні працюють усі, у суботу 2 відділення: Космонавтів, 55 і Металургів, 34. У неділю зачинені всі. Генератор є...
...