Центральна міська бібліотека ім. М. Л. Кропивницького — одна з найбільших міських бібліотек. Вона об’єднує двадцять шість закладів миколаївської Централізованої бібліотечної системи для дорослих читачів. Більше на mykolaiv.one.
Потенціал бібліотеки
До 2022 року бібліотека щороку приймала понад двадцять тисяч містян, які отримували широкий спектр послуг. У закладі відвідувачі мають змогу знайти будь-яку необхідну інформацію у залі електронної періодики та завдяки віртуально-довідковій службі. Також надаються послуги в онлайн-аудиторії для людей з обмеженими фізичними можливостями.
Напевно, неможливо перерахувати всі заходи, в яких відома на весь Миколаїв «кропивниця» бере участь щороку, навіть попри війну. Вона є постійним учасником різноманітних міських програм, конференцій у Відкритому просторі, проєктів, громадських акцій тощо.
Місцева влада звикла взаємодіяти з бібліотекою щодо розвитку міста шляхом об’єднання зусиль громадських організацій та органів місцевого самоврядування.
Історія закладу
Бібліотеку ім. М.Л. Кропивницького було засновано у 1900 році. В ті далекі часи вона була відділенням Миколаївської громадської бібліотеки, яка сьогодні називається Обласною універсальною науковою бібліотекою ім. А. Гмирьова. Йшов час, діяльність та функціонал бібліотеки розширювався, її просвітницька мета набувала популярності. Дослідники її історії зазначаються, що навіть під час Першої світової війни до бібліотеки приходило до ста читачів щодня.
Відділенням громадської бібліотеки заклад проіснував до 22 року XX століття. У тому ж році він набув статусу Першої міської районної бібліотеки у складі бібліотечної мережі міста. Треба віддати належне колишній очільниці бібліотеки Марії Карклінг. Вона дбайливо керувала закладом з дореволюційних часів до 1962 року. Завдяки їй збереглися бібліотечні фонди у роки Другої світової війни.
У 1970-х роках невпинний розвиток бібліотеки сприяв тому, що вона стала однією з найбільших у Миколаєві. У 1978 році вона стала Центральною бібліотекою Централізованої бібліотечної системи для дорослих та об’єднала понад 20 бібліотечних філій.
На початку 90-х років бібліотека отримала ім’я Марка Кропивницького. Марко Лукич Кропивницький увійшов в історію, як український письменник та драматург. Життя видатного миколаївця було тісно пов’язане з театром. Саме завдяки цій людині побачив життя український професійний театр на Півдні України.
У 1991 році бібліотека отримала нове спеціалізоване приміщення. Це стало знаковою подією у її житті та дало поштовх до подальшого її розвитку. Нова будівля за задумом архітекторів нагадує корабель — нестримний та невпинний він несеться по хвилях знань.
Фонди бібліотеки
Бібліотека має у своєму розпорядженні фонд видань, обсяг якого складає близько двохсот тисяч екземплярів. Це друкований та електронний формат. Крім того, тут можна ознайомитися з багатими фондами краєзнавчих видань та аудіокниг. Колекція періодики налічує кілька сотень назв українських видань. Особливо тут пишаються друкованим фондом старовинних рідкісних видань ХІХ — першої половини XX століть (близько чотирьох тисяч одиниць). Серед них розкішне подарункове видання «Мертві душі» М.Гоголя, «Брокгауз та Ефрон», «Academia». Також тут зберігається найстаріше видання «Історія держави Російського» авторства М.М.Карамзіна. Видання датується 1830 р. Велику культурну та історичну цінність мають рідкісні книги, що були написані при житті авторів. Бібліотека має твори Івана Купріна, Льва Толстого, Генріка Ібсена, Олексія Толстого та інших. Багато книг до того, як осісти у фонді бібліотеці, знаходилися у Миколаївському міському училищі, бібліотеці заводу імені Андре Марті, Миколаївської громадської бібліотеки, Миколаївської жіночої гімназії, Миколаївського Олександрівського реального училища. Кожна така книга носить на собі відбиток часу, енергетику тих людей, які ними користувалися. На їх сторінках залишилися чиїсь позначки та записи, штампи приватних та міських бібліотек, дарчих написах…
Колись краєзнавець Віктор Ліфанов подарував бібліотеці «Адреса-календарі міста Миколаєва» — довідкові видання 1869-1913 рр., які містять інформацію щодо повсякденного життя Миколаєва тих часів. Ці видання викликають великий інтерес істориків, дослідників старовини та простих миколаївців. «Адреса» — «побутовий» літопис міста. Вони зацифровані та розміщені на бібліотечному сайті.
Бібліотека ім. М.Л. Кропивницького — значний соціокультурний центр Миколаєва та славиться презентаціями книг, авторами яких є миколаївські письменники та поети. Саме тут любителі літератури можуть познайомитися та поспілкуватися з місцевими авторами творів, що сподобалися. Бібліотечна колекція має близько трьохсот книг з автографами та теплими словами на згадку від авторів.
Робота в Центральній бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького постійно кипить попри все. Тут постійно шукають можливості удосконалити обслуговування споживачів шляхом використання досвіду інших великих українських, а також європейських бібліотек.