Масово громадські лазні стали з’являтися у Миколаєві у другій половині ХІХ століття. Їхнє відкриття — важливий соціально-побутовий та навіть культурний загальний елемент тієї епохи. Більше на mykolaiv.one.
Засновник відомих громадських лазень
Найвідоміша в ті часи миколаївська лазня розміщувалася на вулиці Наваринській у будинку 25. Там, власне, мешкав й сам господар — людина, біографію якої не можна оминути у розповіді.
Григорій Ге походив із французького дворянського роду. Запам’ятався він тим, що ще до переїзду до Миколаєва у 70 роках ХІХ століття, активно виборював права селян. Тоді Ге дав вільну своїм дворовим людям та звільнив своїх кріпаків «навіки з подушним наділом» без будь-яких викупних платежів. Вчинок його став широко відомий у Подільській губернії та викликав невдоволення та підозру багатьох поміщиків, що жили поруч.
Вже в Миколаєві, в якому він разом із родиною пізніше оселився, Григорій Ге провів рішення про запровадження напівкопійчаного збору з кожного пуду товарів, що ввозяться до Миколаєва, а гроші від нового податку мали піти на замощення вулиць. На той момент він обіймав посаду голосного місцевої міської думи.
Григорій Ге також вів активну літературну діяльність. Він писав романи, п’єси та співпрацював із пресою.
Родинний бізнес
У будинку господаря вирувало життя. Родина влаштувалася на свій смак, а згодом з’явилася ідея відкрити «торгову лазню з колодязем». Категорії послуг та плата за них були орієнтовані під будь-який гаманець та гігієнічні потреби містян. Отже, на Наваринській можна було, наприклад, відвідати загальну лазню та заплатити за це 25 копійок. Якщо батьки приводили туди з собою ще й дитину, то доплачували 15 копійок. Також за бажанням можна було «взяти ванну». Але треба було додати 30 копійок.

«Номерні» та «загальні» лазні приймали всіх охочих щоп’ятниці та щосуботи. Розпочинався прийом о дев’ятій ранку, а завершувався о десятій вечора. За годину користуванням «номерною», так би мовити, віп-лазнею з ванною миколаївець мав платити 1 рубль.
Працювали на Наваринській й «понад прості» та «проти прості» лазні. Відомо, що приймали вони за різним графіком. Оголошення 1882 року сповіщає про те, що «понад прості» працюють в перший тиждень великого посту в понеділок, на пристрасному тижні, крім п’ятниці та суботи, напередодні Різдва.
«Проти прості» не топилися в суботу під час святкування Масляної, у великодні п’ятницю та суботу, на Покрову, а також влітку з 15 червня по вересень. Ці лазні можна було замовити для себе особисто та для великої компанії.
Влітку, за ідеєю Григорія Ге та його сім’ї, в лазнях організовували індивідуальні лікувальні ванни. Для їх використання потрібно було отримати рекомендації лікаря. Кожен пацієнт отримував ключі від своєї особливої ванни. Вартість такої послуги варіювалася від 14 до 25 рублів. Задоволення не з дешевих.
Проте цей родинний бізнес існував недовго. Григорій Ге продав свій будинок і поїхав до Петербурга у 1887 році. Наступного року він, правда, повернувся до Миколаєва, але свій будинок з легендарними лазнями назад вже викупити не зміг.
Інші лазні та Міщанська канава
У кварталах між вулицями Маріупольською та Малою Морською розташовані старі будівлі, які перебувають у сумному стані. Але колись вони були оплотом прибуткової справи. У районі Міщанської канави зосереджувався лазневий бізнес Миколаєва. Лазні Матохіна, Баля, Лазарєва, Шерлаїмова скидали свої брудні води безпосередньо у Міщанську канаву, яка була вирита ще у 1787 – 1795 р.р. На вулиці Громадянській у будинку №24 понад 100 років перебувала ще одна відома торгова лазня. Її власником був міщанин С.Чалов. Після його смерті у 1913 році бізнес продали почесному громадянину Миколаєва О.Ясинському, який володів ним багато років поспіль, навіть у часи НЕПу. У епоху радянщини там було розташовано гарнізонну лазню, якою користувалися як військові, так й звичайні містяни.
Навпроти цього закладу знаходилася ще одна торгова лазня О.Лазарєва.
Пізніше завод сільськогосподарських машин братів Донських поглинув більшість цих закладів і назавжди перекрив частину Міщанської (наразі Громадянська) та Севастопольської вулиць.
