Історична освіта Миколаєва та України неможлива без академіка Миколи Миколайовича Шитюка. Його життя пройшло в наукових дослідженнях та пошуках. Вдячні миколаївські студенти та колеги назавжди зберегли у своїх серцях пам’ять про вчителя та науковця. Ми хочемо вшанувати видатного миколаївського історика та розповісти про становлення фахівця, важку науково-педагогічну працю та його трагічну смерть. Більше на mykolaiv.one.
Жага до навчання
Більшість миколаївців пам’ятають Миколу Шитюка як керівника Навчально-наукового інституту історії та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Його колишні студенти-історики, до числа яких відноситься й автор статті, знають, що наука посідала в житті цієї людини головне місце. Їй він віддав всю душу.
Жага знань визначила майбутню професійну діяльність ще тоді, коли він школярем почав писати перші статті.
Микола Миколайович народився у 1953 році в селі Лиса Гора (Первомайський район). Навчався спочатку у місцевій школі-інтернату, потім була восьмирічна школа. Простий сільський хлопець відчував, що внутрішній голос кличе його далі, до нових знань та неймовірних відкриттів.
Отже, після школи Шитюк стає студентом шкільного відділення Новобузького педагогічного училища на Миколаївщині. До речі, цей навчальний заклад має довгу історію. Його попередником була вчительська семінарія, яка відкрилася у 1874 році. З 1940 по 1945 рр. заклад називався Новобузькою педагогічною школою, а потім він набув статусу педагогічного училища. З 2020 рр. це вже Новобузький фаховий педагогічний коледж.
Молодий науковець
Саме у свою студентську пору Микола Шитюк починає співпрацювати з засобами масової інформації. Він з задоволенням друкував свої нариси на актуальні для тих часів теми. Згодом до майбутнього науковця прийшла ідея: він вирішив написати історію Нового Бугу. Однак, на її втілення пішло чимало років. Цей історико-краєзнавчий нарис «Новий Буг» був опублікований лише у 2007 році.
Після закінчення училища Шитюк пропрацював два роки вчителем історії та географії в одній зі шкіл Єланецького району, а потім два роки відслужив в армії.
Становлення молодого науковця продовжилося на історичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Весь свій вільний час Микола Миколайович працював у читальних залах київських бібліотек та архівах. Над своєю дипломною роботою Шитюк працював три роки. Вона значно перевищувала встановлений обсяг. Таке занурення у світ історичної науки, безумовно, зіграло головну роль у виборі справи життя.
Тема кандидатської дисертації Миколи Шитюка — «Відображення в мемуарній літературі суспільно-політичної роботи партизан і підпільників серед населення окупованої території України (Критичний аналіз)». Після отримання кандидатського диплома Шитюк переїхав до Миколаєва та почав викладати в вишах.
Дослідження тоталітаризму
Історико-педагогічна спільнота Миколаєва завжди пишалася досягненнями свого вчителя та колеги Миколи Шитюка. Він став одним з перших науковців, хто почав скрупульозно досліджувати тему масових репресій проти радянського населення у часи тоталітаризму. На нашу думку, це надважлива тема, в якій мають добре орієнтуватися нинішні та майбутні покоління не тільки в Україні, а й в усьому світі. Це необхідно для того, щоб кожна людина знала, що таке тоталітарний режим і до чого він призводить. Але у 2022 році світ знову був змушений про нього згадати через хворі амбіції російського диктатора.
Микола Шитюк першим продемонстрував, що тоталітаризм треба досліджувати без ідеологічної упередженості. Тільки в такий спосіб можна проаналізувати минуле та зробити висновки щодо протистояння в українському суспільстві, яке актуальне й досі. Тоталітаризм, за словами Шитюка, є протилежністю демократії та означає панування держави над суспільством.
Науковець працював над темою докторської дисертації та одночасно опублікував п’ятдесят своїх наукових робіт. У 2000 році в Києві опублікували його монографію «Масові репресії проти населення Півдня України у 20-50-х роках XX століття». Завдяки видатному миколаївському історику з тіні забуття вийшли темні сторінки минулого: колективізація, голод, націоналістичне підпілля на півдні УРСР, «Партизанська іскра», Миколаївський підпільний центр тощо.
Не обійшлося й без хейтерства. Оскільки наукові роботи Миколи Миколайовича рознесли вщент «принади» тоталітаризму, це сподобалося не всім. Ґвалт підіймали ті, хто не вміє робити висновки та залишився адептом парадигми «пломбір по 5 копійок» та докторської ковбаси «по ГОСТу». Ці люди так і не зняли рожеві окуляри самообману.
Вогонь Птолемея та муза історії
У давньогрецькій міфології розповідається про те, як відважний титан Птолемей подарував людям вогонь. Він не побоявся гніву олімпійських богів, адже понад усе хотів зробити життя простих смертних кращим. У міфі вогонь символізує знання, а титан Птолемей є першим гуманістом та просвітником. Зрештою, його жорстоко покарали, проте він не жалів про свій вчинок.
Нести знання — важка відповідальна праця. Вона потребує повної віддачі. Муза історії Кліо вела за руку нашого героя звивистою дорогою, повною перешкод. Крізь терни до зірок. Але він зміг залишити по собі великий скарб, осяяний тим самим вогнем Птолемея. Видатний педагог користувався безумовною повагою колег та студентів. Дехто з його колишніх аспірантів згадував, з яким доброзичливим терпінням Микола Миколайович ставився навіть до самих самовпевнених та зухвалих. Молодості властива експресія та нетерплячість. Досвідчений вчитель це розумів та дивився на це мудро. Навіть через роки науковці, що вийшли з під крила М.Шитюка, вдячні за ті знання, який він дав.
Микола Шитюк передав свій досвід багатьом миколаївським вченим, серед яких О.С. Козирев, А.М. Бахтін, Є.Г. Горбуров, К.Є. Горбуров, Н.В. Сугацька, В.В. Щукін, А.А. Погорєлов, О.С. Акунін, Н.Є. Крижановська, Т.Ю. Іванова, Р.М. Крайнік, К.В. Назарова, В.І. Гамза, Д.В. Нефьодов, В.В. Чернявський, О.А. Мягка та інші.
Нагороди та почесні титули Миколи Шитюка можна перераховувати нескінченно довго. Але про деякі хочеться таки розказати окремо. У 2005 році він отримав почесну грамоту Міносвіти та науки України. У 2007 — орден «За заслуги» III ступеня. Того ж року Микола Миколайович був названий переможцем конкурсу «Краща Миколаївська книга – 2007» та нагороджений Миколаївською ОДА. Наступний рік також приніс визнання: тоді Шитюка відзначили «За наукові досягнення». 2009 рік взагалі був щедрий на подяки, адже миколаївцю оголосив персональну подяку міський голова Володимир Чайка. А також Шитюк отримав її від Голлівудської кіностудії, адже брав участь в організації документальної повнометражної стрічки «Holodomor». Окремо йому подякували за вагомий науковий внесок щодо встановлення історичної справедливості та популяризацію історичної правди про той страшний період історії України.
На превеликий жаль, у 2018 році Микола Шитюк був вбитий при загадкових обставинах. Миколаївщина та вся Україна втратила одного з найвидатніших вчених-істориків сучасності.
Але вогонь знань продовжує горіти.