Миколаївський Суднобудівний завод ім. 61 комунара — історичне місце першої миколаївської верфі, з якої почався Миколаїв, найвідоміша міська локація. Сьогодні тільки старші покоління містян пам’ятають часи його потужної величі. Більше на mykolaiv.one.
Ровесник Миколаєва
У 2024 році заводу виповниться 236 років. Історія його починається з ідеї князя Потьомкіна щодо будівництва верфі на річці Інгул. Про це свідчить письмовий документ від 21 липня 1788 року — ордер на ім’я полковника Фалєєва, в якому князь наказує підготувати на Інгулі елінг для подальшої побудови п’ятдесяти шести гарматних кораблів. Фалєєв, своєю чергою, згодом відписав князю, що наказ виконав:
«Заклав я на гирлі Інгулу кузню кам’яну на 16 сажнів довжини і вісім ширин. Підрядники зобов’язалися побудувати її через місяць. Для двох елінгів місце особливе обрано … ».
Цей день заведено вважати початком історії легендарного заводу.
ДП «Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 комунара»
З 1828 року основна верф отримала назву Головного адміралтейства, що надалі відобразилося на картах Миколаєва та самої верфі. Це відбулося у зв’язку з будівництвом нового Спаського адміралтейства.
Нове ХХ століття почало вносити свої корективи. У 1911 році адміралтейство не справлялося з програмою будівництва судів для Чорноморського флоту. Тому було ухвалено рішення про будівництво кораблів Чорноморського флоту передати приватним заводам. Місцем будівництва нового заводу було обрано місто Миколаїв, а з пропозицій, що надійшли, схвалений проєкт інженера-технолога Н. І. Дмитрієва. Для будівництва заводу морське міністерство поступилося новоствореному «Російському суднобудівному акціонерному товариству» в оренду на 24 роки південну частину Миколаївського адміралтейства (на лівому березі річки Інгул) з правом викупу заводу в 1916 році.
У 1911—1914 роках на лівому березі річки Інгул було збудовано два стапелі з елінгами, складально-зварювальний цех, ряд корпусів та добудовна набережна, у зв’язку з чим завод отримав нову назву — «Руссуд» (від АТ «Російське суднобудівне товариство» — власник верфі). На правому березі Інгулу розташувалися майстерні заводів «Ремсуд» (Ремонт суден) та «Темвод» («Трубковий та електромеханічний завод»). Перший займався власне ремонтом суден, а другий виготовляв трубки та детонатори для снарядів та мін.
Загальна вартість споруд та обладнання заводу наприкінці 1913 року становила близько 7 млн рублів, а кількість робочих перевищувало 2500 осіб. Колишня верф стала потужним виробництвом.
Коли почалася Перша світова завод почав виконувати виключно казенні замовлення, адже перебував відтоді на військовому становищі. У 1917 році чисельність робочих досягала вже понад 4000 осіб. Після закінчення громадянської війни завод було реконструйовано, а в 1930 році він отримав нову символічну назву: Суднобудівний завод імені 61 комунара. На згадку про 61 робітника суднобудівного заводу «Руссуд», які були розстріляні денікінцями в ніч на 20 листопада 1919 року.
Занепад заводу
За свою історію гігант збудував сотні промислових суден та бойових кораблів. У другій половині 40 років на заводі було збудовано 32 міноносці, 32 сторожові кораблі, 15 великих протичовнових, 20 малих сторожових кораблів, 7 ракетних крейсерів типу «Миколаїв”, 4 ракетні крейсери типу «Слава», 13 рятувальних кораблів, 4 «Сибір», 17 – типу «Берингова протока» тощо. Експерти кажуть, що в ті роки завод зазнав найвищого визнання та розквіту вітчизняної суднобудівної галузі.
Суднобудівний завод No 200 імені 61 комунара був єдиним підприємством у радянські роки, що будувало рефрижератори, китобійні судна, протичовнові кораблі, ракетні крейсери тощо.
Але, на жаль, цьому прийшов кінець. У 2009 році на заводі припинилося будівництво суден. Відтоді там виконувався виключно судноремонт. 2010 ознаменувався включенням заводу до складу держконцерну «Укроборонпром».
Згодом на підприємство чекала зовсім не втішна доля. У 2018-му через величезні борги по заробітній платі, сума яких перевищувала 30 млн гривень, це майно «Укроборонпрому» виставили на торги.
26 жовтня 2020 року Господарський суд Миколаївської області розпочав процедуру банкрутства.