Основними напрямками розвитку промисловості на Миколаївщині у 1940-х роках були суднобудування, сільгоспмашинобудування, легка та харчова промисловість. Всі ці галузі ефективно працювали. Гасла закликали виконати п’ятирічку за чотири роки. Всі з надією дивилися у «світле майбутнє». А потім прийшла війна. Більше на mykolaiv.one.
Що працювало до та під час війни
Навіть незважаючи на негативні втручання командно-адміністративної системи, яка невпинно сіяла напруження та тривогу в суспільстві, до початку Другої світової війни Миколаївська область активно нарощувала виробничі потужності. Важко уявити, скільки сил, хоробрості та завзяття докладали прості містяни та мешканці області для того, щоб рідний край зростав та процвітав попри війну та «принади» комуністичної реальності.
У якості промислової відмінниці Миколаївщина могла похвалитися потужною та розвинутою суднобудівною, машинобудівною, легкою та харчовою промисловістю, сільським господарством та іншими галузями соціально-економічного життя.
До початку Другої світової війни промисловість Миколаївщини виготовляла понад тисячі видів продукції. Поряд із новим типом суден, які створювалися на суднобудівних заводах області, завод «Плуг і молот» випускав потужні та високоякісні дорожні машини. Також широкий асортимент продукції постачали на прилавки швейна, трикотажна, взуттєва фабрики та інші підприємства області.
Миколаївщина у ті часи входила до числа головних сільськогосподарських областей України, адже їй належало 7% усіх посівних площ республіки. На початку 1940 року вона мала понад 1300 колгоспів загальною площею у 2,2 млн гектарів земель, 65 радгоспів площею у 652 тис.га. Пріоритетними напрямками у галузі сільського господарства в області було виробництво зернових, технічних культур (бавовна, коноплі) та тваринництво (велика рогата худоба, свинарство, вівчарство). Станом на 1941 рік всі колгоспи Миколаївщини мали по молочнотоварній фермі. Якщо порівнювати з результатами 1939 р., то громадське поголів’я худоби значно збільшилося. У 1940 р. державний план основних сільськогосподарських робіт було виконано, підвищився рівень агротехніки.
Миколаївська промисловість у 1944-45 р.р.
Ефективність промисловості Миколаївської області у 1944-45 роках докладно описано у ЗМІ тих часів. Наприклад, в одному з квітневих випусків «Південної правди» за 1944 рік ми знайшли емоційне повідомлення про те, як завзято трудящі Казанківського району Миколаївської області взялися за відбудову промислових об’єктів, які розтрощили фашистські загарбники під час своєї окупації. Відступаючи, гітлерівці вивезли з Казанки понад 29 тис. центнерів хліба, знищили тваринницькі ферми, спалили багато адміністративних і житлових будівель.
«Відновлено роботу майстерень місцевої промисловості, зокрема бондарно-слюсарної, чоботарської, швацької», — йшлося у статті «Південної правди».
В травневій публікації тієї ж газети інформували про відновлення Тернівського колгоспу «Новий шлях». Як й інші колгоспи Миколаївщини він серйозно постраждав від рук німецьких військових. У статті було сказано, що колгосп справляється з посівними задовільно. Окремий акцент зроблено на тому, що сільгоспвиробники багато садили буряка, капусти, огірків, помідорів, цибулі тощо. Усі роботи із засіву проводилися вручну, а боронували коровами колгоспників.
Пізніше з’явилися публікації щодо відновлення роботи Бармашевського маслозаводу, а незабаром стало відомо, що колгоспники села Себіне вже закінчили та навіть перевиконали план з осінньої посівної.
Після звільнення Миколаєва поступово були організовані промислові комбінати при районних Радах трудящих, що займалися ремонтом побутових речей.
У 1944 році також почала терміново відновлюватися миколаївська суднобудівна промисловість, оскільки ця галузь була дуже важлива у ті часи. Відступаючи, німці практично повністю зруйнували завод ім. А.Марті та завод ім. 61 комунара.
Паралельно з реконструкцією заводів налагоджували виготовлення запчастин для військової техніки та випуску суднобудівної продукції. На заводі ім. 61 комунара першою такою продукцією стала плоскодонна баржа вантажністю 150 тонн. Вона була спущена на воду у серпні 1944 р. Першим відновленим судном заводу ім. А.Марті був криголамний буксир.
У післявоєнні роки відновленні промисловості у Миколаєві та області відбувалося стрімко. Руками простих робітників відбудовувалося те, що було зламано та спаплюжено ордою загарбників, які нічого з собою не принесли, крім смерті та руйнування.