24 лютого 2022 року розділило життя миколаївців, як і всіх українців на “до” та “після”. І хоча війна в нашій державі триває вже восьмий рік, проте вона здавалась десь там далеко на сході держави. Тепер же вона опинилася на порозі кожного українця.
Миколаїв вже місяць тримає оборону. Маленьке провінційне місто стало бажаною здобиччю для російських окупантів. Адже, саме через Миколаїв пролягає шлях до ще одного портового міста – Одеси.
24 березня миколаївці згадували, як розпочалось для них 24 лютого нинішнього року, яким був для них цей місяць довжиною в ціле життя. Читайте про це на сайті mykolaiv.one.
Перше бомбардування
Ранок 24 лютого 2022 року розпочався в Миколаєві з незвичних звуків. Містяни не могли повірити, що чують вибухи. І це були не навчання.
Містом стали ширитись чутки про напад північного сусіда, які майже одразу стали правдою. Миколаївці дзвонили близьким. В розмовах звучало одне: “Війна”.
Те, що розбомбили військовий аеродром в Кульбакіному стало відомо того ж дня. Відео знищеної злітної смуги на своїй сторінці виклав директор Миколаївського аероклубу Дмитро Філоненко.На щастя літаки не постраждали.
Місто завмерло в очікуванні. Ніхто не знав, як швидко російські війська підійдуть до Миколаєва. На території Херсонщини вже тривали запеклі бої.
Волонтерський рух
Розгубленість перед невідомим тривала недовго. До миколаївських лікарень почали надходити перші поранені. Тож виникла потреба в ліках, предметах першої необхідності і крові.
Миколаївець Аркадій Дабагян запропонував містянам допомогти лікарням. Про те, що в приміщенні РАЦСУ відкрито пункт прийому допомоги для лікарням, він написав на своїй сторінці у Фейсбуці. Публкація з’явилася 26 лютого, а вже наступного дня до будинку на Шевченко, 58 потяглись люди. Несли все, що було вказано за списком: предмети гігієни, шкарпетки, чай і печиво.
Біля обласної станції переливання крові вишикувалась величезна черга.
А в Будинку офіцерів флоту почали працювати миколаївські бармени”. Тут розливали “бандерівське смузі”.
Миколаївці почали допомагати українській армії, як могли.
Російські танки на вулицях Миколаєва
Містяни вже потроху стали звикати до сирен і сидіння в укриттях. Проте, звістка, що ворог може опинитись на вулицях Миколаєва, шокувала жителів міста.
Миколаїв почали укріплювати. Але одного разу ворожі танки таки проїхалися вулицями нашого міста.
Сталось це 26 лютого. Ввечері пролунала сирена. І поки миколаївці ховались в укриттях, ворожі танки в’їхали в Миколаїв і опинились на так званій Слободці. Бій відбувся між вулицями 6-а і 9-а Слобідські.
Окупанти влучили в магазин, що розташовувався в житловому будинку. Постраждали інші житлові будинки.
Коли люди вийшли з укриття, то побачили вибиті вікна і спалену російську техніку.
Після того разу ворожа техніка якщо і з’являлась на вулицях Миколаєва, то лише в якості трофеїв.
Оборона Миколаєва й області
Під обстрілами Миколаїв будував свою оборону. Миколаївців заспокоював начальник обласної військової адміністрації Віталій Кім. Трішечки лякав існуючою реальністю мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. А обороною керував, майже не показуючи себе в ЗМІ, генерал Дмитро Марченко.
Ефективність їхньої роботи – Миколаїв окупанти так і не взяли. У перехоплених телефонних розмовах росіяни розповідали, що це велике місто і так просто його не захопити.
Злагоджено діяли й містяни. Багато записалось до тероборони, абож волонтерили. Відгукувались на будь-яке прохання Кіма.
З вулиць стали щезати стар тополі і білборди. Перші рубають на дрова для блокпостів, а другі йдуть на укріплення.
Тривають бої в області. Найбільше дісталось Баштанському району. Саму Баштанку росіяни бомбардували з “Градів” і “Смерчів”. захоплювали села, вбивали мирних жителів і мародерили.
Шлях на Южноукраїнську АЕС окупантам перекрив Вознесенськ. Росіяни так і не змогли його пройти.
Снгурівка досі залишається в руках ворога. Там тривають бої.
Проте, дійти до Одеси суходолом через Миколаївщину в окупанта не вийшло. Його навпаки відтіснили до кордонів Херсонщини.
Бомбардування Миколаєва
Хоч росіяни Миколаїв не окупували, проте, місто постраждало від бомбардувань. Ворог, як у нього прийнято, шукав воєнні об’єкти на місці житлових кварталів. Постраждали будинки на Херсонському шосе.
Тричі снаряди прилітали в миколаївський зоопарк. Розбомбили готель і психіатричне відділення міської лікарні.
Ввечері 22 березня снаряд прилетів у житловий будинок в Інгульському районі. Загинули люди.
Не встигло місто оговтатись від загибелі людей біля магазину в Соляних, як сталась нова трагедия.
Снаряд прилетів в казарму однієї з військових частин. Це сталося на світанку. Точна кількість загиблих так і не названа. Люди шукають рідних.
І попри все народжуються діти
Поки навколо вирують бойові дії, на Миколаївщині народжуються діти.
Ця історія відбулась в селі Новоматвіївка. Населений пункт був окупований росіянами. Жителька села Любов повинна була народжувати. Але всі спроби виїхати до райцентру були марні. Росіяни обстріляли машину, де їхала породілля. На щастя, в сусідньому селі опинилась медична сестра Тетяна Павлова. Їй і довелось приймати пологи, консультуючись з лікарями з допомогою відеоз’вязку. Дитина народилась здоровою. Фото мами і маленького Матвійчика розмістив начальник облздраву Максим Безносенко.
За цей місяць на Миколаївщині за даними обласного управління здоров’я народилось понад 400 малюків.
Миколаїв – місто герой
Вночі 25 березня миколаївці, сидячі в укриттях через чергову повітряну тривогу, отримали добру звістку.
Мужність миколаївців і керівників оборони міста оцінили а найвищому рівні.Як повідомив на своїй сторінці начальник Миколаївської військової адмінстрації Віталій Кім, Миколаїв долучився до списку міст-героїв. Відповідний Указ вночі підписав Президент України Володимир Зеленський. До речі. того дня ПВО Миколаєва збила дві крилаті ракети.
Таким був для Миколаєва місяць довжиною в ціле життя.