Миколаїв – місто, де чимало бібліотек. Деякі мають давню і цікаву історію. Так можна сказати й про Миколаївську обласну наукову бібліотеку. Вона стала першою в нашому місті. А все розпочалося з указу, який підтримував самоосвіту. Більше на mykolaiv.one.
Самоосвіта по-миколаївські або відкриття безкоштовної читальні
Дев’ятнадцяте століття принесло справжній бум на громадські бібліотеки. Вони створювались чи не в кожному місті. У 1828 році подібний заклад відкрився в сусідній з Миколаєвом Одесі, а в Херсоні брати книжки почитати додому стало можливо в 1873 році.
У Миколаєві також замислились над відкриттям безкоштовної читальні. Проєкт статуту Миколаївської громадської бібліотеки затвердив міністр внутрішніх справ Російської імперії князь Вяземський. У 1881 році відбулось перше засідання організаційного комітету. Згодом обрали дирекцію закладу, яку очолив Парізо-де-ла-Валетт.
28 січня 1882 року бібліотека відчинила свої двері для читачів. Точніше запрацювала лише її читальня. Проте, й це було неабияке зрушення.
Розташували читальню в будинку Гешке на вулиці Молдаванській. Зараз це вулиця Декабристів. Але там бібліотека пробула лише кілька місяців. Згодом її перемістили на вулицю Нікольську, 47.
На той момент книги вже можна було читати не лише в читальному залі, а й брати додому. Ця послуга була платною. Можна було придбати абонемент, який коштував 5 рублів на рік, або заплатити 50 копійок на місяць. Але не дивлячись на це, містяни не поспішали за знаннями до бібліотеки.
Вже з 1 січня 1894 року користування бібліотекою повністю стає платним. Отже, якщо ви користувались читальним залом, то повинні були сплатити 30 копійок на місяць. У цю вартість входила можливість взяти до дому одну книгу. Якщо сплачуєте 50 копійок, то до дому можна взяти дві книги. Крім цього читач повинен був внести залог на випадок втрати книги. Міський абонемент коштував 5 рублів. На кінець 19 сторіччя бібліотечний фонд нараховував 3825 книг.
Нове приміщення громадської бібліотеки
Про приміщення, яке Миколаїв виділив для громадської бібліотеки, варто сказати окремо.
З 1894 року бібліотека отримує нове приміщення, яке збудували спеціально для неї за адресою вулиця Спаська, 56. На будівництво витратили рік. Найбільшу частина коштів на будівництво 9000 рублів – це була пожертва від полковника у відставці Олександра Нужнова. Іншу частину коштів бібліотека позичила. Всі роботи обійшлись майже в 20 тисяч рублів. Проєкт розробив головний архітектор Миколаєва Євген Штукенберг. Причому абсолютно безкоштовно. Також так би мовити на громадських засадах від керував будівництвом.
Тут були зали для читання, книгосховища. Вдалось розмістити весь книжковий фонд, який постійно збільшувався. Через це в 1913 році влада замислилась над пошуком нового приміщення. А будівлю на Спаській планували віддати під музей. Але початок Першої світової війни зруйнував всі плани. В будинку на Спаській,56 бібліотека пробула до 1964 року.
Зміни назв і статусів першої бібліотеки Миколаєва
Війни, революції змінили й статус бібліотеки. З 1920 року вона стає Миколаївською центральною бібліотекою. А у 1938 році це вже обласна бібліотека для дорослих.
Зазначимо, що заклад працював навіть під час окупації Миколаєва німецькими військами. Там працювало 14 співробітників.
За 20 років після завершення Другої Світової війни бібліотека значно збільшила свої фонди. Та й читачів більшало з кожним роком. Тож знову постало питання про пошук нового приміщення. 19 вересня 1864 року бібліотека переїхала в будівлі кінотеатру “Батьківщина”. Більше переїздів не було.
У 1967 році бібліотека отримала ім’я на честь революціонера Олексія Гмирьова. А з 2018 року – це Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека.
