Ведення бізнесу, нехай навіть малого, завжди було пов’язане з ризиками, і вимагало чимало зусиль. Як інтелектуальних, так і психологічних. Оскільки цей вид діяльності завжди пов’язаний із психологічною напругою та стресами. А у ситуації відкритої війни життя миколаївського бізнесу стоїть під загрозою. Деякі бізнесмени побажали перенести свій бізнес із прифронтової області до безпечних регіонів країни. Але малому бізнесу це не під силу. Більше на mykolaiv.one.

Проблеми, з якими зіткнулися бізнесмени 

Найпроблемнішою сферою для ведення бізнесу виявилася аграрна сфера. Снігурівський район зараз перебуває під окупацією, і це призвело до неможливості засіяти поля. У Баштанському районі було зафіксовано крадіжку солярки у земельного орендодавця. В інших районах, де пробували російські війська, було зафіксовано крадіжку мінеральних добрив, посівних матеріалів. Також,  є ризик, замінування полів. Треба чекати на повну перевірку відповідних служб. А це втрачений час, через який урожай може не дозріти належним чином. І навіть не йдеться про збут зерна, яке відбуватиметься через морські шляхи. До цього ще далеко.   

Також з великою кількістю проблем зіштовхнулися кафетерії, ресторан, бари. Це пов’язано з тим, що під час війни відбуваються перебої з постачанням товарів. Ресторани просто не в змозі забезпечити потрібну кількість та асортимент продуктів для приготування страв. Це виникло через порушення логістики. А логістика у бізнесі – це ключовий момент для успішного існування та розвитку компаній. Так, обороти поштових компаній у перший місяць війни впали на 95%.   

Невдовзі після початку військових дій губернатор миколаївської області, Віталій Кім, оголосив про введення заборони на продаж алкоголю в області та місті. Це призвело до припинення роботи барів та інших питних закладів. Введення сухого закону також вдарило по доходах супермаркетів, які не зупиняли свою роботу під початку війни. Забезпечуючи мешканців продуктами та товарами першої необхідності. 

Ще однією проблемою, загальною для 80% бізнесу міста, вважається нестача кадрів. Більше половини жителів були змушені залишити свої будинки та роботи. І коли через два місяці бізнес почав відновлювати свою роботу, то власники зіткнулися з проблемою нестачі кадрів. Або ж працівники проживали у віддалених районах міста, і просто не могли дістатися своїх місць роботи через труднощі з міським транспортом.   

Як вижити?   

Бізнес не зможе пережити війну самотужки. Бізнесмени не лише миколаївської області зверталися до уряда з проханнями щодо надання дотацій, податкових пільгових канікул, безвідсоткових кредитів.   

Уряд вважає, що насамперед варто надати допомогу аграрному сектору та фармацевтичному бізнесу.   

Міністерство економіки закликає бізнес не фронтових областей відновлювати роботу та поповнювати податковий фонд країни. Що забезпечує наявність коштів на підтримку бізнесу у фронтових областях.   

Також уряд анонсував видачу кредитів під 0% для постраждалого бізнесу критичної інфраструктури. А для аграріїв безкоштовна видача посівних матеріалів та пального.   

На жаль, наразі механізм державної допомоги наразі не налагоджений. І бізнесу доводиться самостійно викручуватися. Власники були змушені скорочувати кількість торгових точок, скорочувати заробітну плату, скорочувати персонал.   

Миколаївський бізнес зіштовхнувся із низкою серйозних проблем, які поставили під загрозу його довше існування. Багато хто не зможе пережити цей критичний момент і зазнає банкрутства. А ті, хто залишиться, зможуть вижити лише завдяки допомозі держави та адаптації бізнесу під нові реалії.