Як виховувалися миколаївські хлопчики

З самого заснування до Миколаєва перевели училища з Херсона. Перше таке училище стосувалося морської архітектури, оскільки місто побудували на верфі. І там була гостра потреба у судових фахівцях.

Загальноосвітні школи прийшли в Миколаїв набагато пізніше. Більше на mykolaiv.one.

Завдяки фону Глазенапу

Лише після 1870-х років у Миколаєві почали з’являтись гімназії для хлопчиків. І все це сталося завдяки тодішньому губернатору Богдану Олександровичу фон Глазенапу. 

До цього часу в місті існували тільки народні та церковно-парафіяльні школи. Як такої потреби у хорошій освіті для населення, не було. На самому своєму початку місту були потрібні лише робітничі спеціальності. А вивчення таких предметів, як російську мову, історія, чистописання, читання, географія не було потреби.

Але все змінювалося. Миколаїв змінювався, його мешканці також змінювалися. І корінні миколаївці стали відчувати перевагу приїжджих мешканців. Відчуття нестачі освіти у миколаївців ставало дедалі помітнішим. І тоді губернатор вирішив заснувати відкриття перших гімназій. Першими, хто удостоївся цієї честі, були чоловіки, хлопчики.

Для створення гідного загальноосвітнього закладу було виділено гроші із скарбниці міста. Щоб підтримати цей великий порив миколаївської влади, Морське відомство також допомогло новій гімназії. Але не грошима, а знаннями. Морське відомство подарувало навчальному закладу дві тисячі томів літератури, все необхідне обладнання, мініатюрні моделі кораблів, різні необхідні навчання атрибути.

Вплив сусідів

Рішення відкрити в Миколаєві гімназію для хлопчиків було прийнято не лише виходячи із низької освіченості населення, а й через заздрість сусідам. Сусідні Одеса та Херсон уже розпочали цей шлях. І їхні успіхи були оцінені багатьма. Так, піклувальник Одеського наукового округу доручив керівництву Херсонського училища допомогти розібратися з освітніми проблемами у Миколаєві. Саме з переведених із Херсона вузів і розпочався весь освітній шлях міста.

Вплив сусідів призвів до того, що незабаром у місті відкрилося два класи для хлопчиків при першій чоловічій гімназії. Там навчалося 19 та 13 хлопчиків. Крім класів у гімназії розташовувалися і спальні для учнів та викладачів.

Перша кількість гімназистів була дуже малою. Це був своєрідний досвід, результати якого ще ніхто не бачив. Але на таку незначну кількість учнів було аж 14 вчителів, які проживали разом із учнями.

Як все розвивалося

До кінця 1863 року кількість маленьких гімназистів значно зросла – 365 вихованців. Вимоги до перших випускників були не дуже суворі. У другий клас зараховували з середнім балом 3,5. По мірі того, як набиралася кількість учнів, розвивалася і сама гімназія. Розвивалася бібліотека, обростала новими томами, підручниками, науковими роботами. Миколаївські меценати з радістю підтримували гімназію фінансами, брали під опіку особливо обдарованих учнів. Талановитих підопічних меценатів у народі прозвали “вихованцями генерал-ад’ютанта Глазенапа”. Крім повної оплати їхньої освіти вони отримували стипендію у сумі 44 карбованця на рік. Наприклад, плата за навчання на рік складала приблизно 20 карбованців.

Перші роки навчання були легкими та не напруженими для гімназистів. Але побачивши, що це негативно впливає на учнів, було вирішено змінити підхід до навчання. Нове керівництво принесло в гімназію нову програму навчання, яка стала більш насиченою та серйозною. Але це було того варте. Якість освіти стала в рази вищою. Гімназисти стали показувати результати краще, ніж у минулі роки.

“До нас їде ревізор”

На початку 1970-х років було вирішено, що нагляд над миколаївськими навчальними закладами буде здійснюватись Одеським навчальним округом. У зв’язку з цим до міста приїхали перевіряльники. Нові ревізори провівши обстеження гімназії, виявили нові недоліки, які потрібно було виправити керівництву. Виявлені діри в освітньому процесі змусили не лише змінювати навчальну програму, а й звільнити декількох вчителів, вихователів і навіть директора. Навчальна сфера зазнавала змін.

Нові зміни призвели до того, що гімназія залишила реальність і була змушена повернутись до класичної освіти. Це знаменувало початок важкого навчального процесу для гімназистів. На перший план знову вийшла поведінка гімназистів, їхній зовнішній вигляд та манери. Крім викладачів до персоналу гімназії, додалися ще й персональні наглядачі. До обов’язків яких входило спостерігати за охайністю хлопчиком, за дотриманням ними всіх норм та правил чоловічого етикету. Усіх, хто не встигав за новими правилами, було відраховано.

Робота у нових педагогів була не проста, але оклад вони отримували відповідний. А на той час це були великі гроші – 2500 карбованців на рік.

Усі зміни, які зазнала Миколаївська гімназія для хлопчиків, пішли їй на користь. Вона прославилася на всі простори. Багато великих людей того часу стали виявляти до неї свій інтерес. В 1874 році імператор Олександр Миколайович відвідав Миколаївську гімназію. Після його візиту гімназію перейменували на “Олександрівську”.

Багато випускників чоловічої гімназії займали значні становище у суспільстві. Вони ставали політиками, науковцями, творчими особистостями. Так одним із найзнаменитіших випускників Олександрівської чоловічої гімназії в Миколаєві, став пейзажист Іван Похітанов.

Перша чоловіча гімназія у Миколаєві стала вдалим експериментів, який прославився та затьмарив своїх сусідів – одеські та херсонські навчальні заклади.

Внутрішні порядки гімназії

Задля забезпечення ідеальної поведінки для вихованців гімназії існував перелік внутрішніх правил. Ніби кодекс гімназистів. Наприклад, гімназисти мали носити шкільну форму всюди. Не можна було палити, вживати алкогольні напої. Також, гімназистам заборонялося доповнювати свій образ іншими головними уборами, тростинами, прикрасами.

Кожному гімназисту видавався квиток, який був певним посвідченням особи. Цей квиток гімназисти зобов’язані були пред’явити поліцмейстеру на першу вимогу. Від вихованців вимагали ідеальної поведінки у стінах школи, а й поза її стінами. Так, хлопчикам заборонялося перебувати у темний час на вулиці. Влітку можна було гуляти лише до 11-ї вечора і лише на території Яхт Клубу. 

Гімназистам було заборонено відвідувати танцкласи, шинки, маскаради, кав’ярні. Відвідувати у свій вільний час можна було лише театри та кінотеатри. І то, відвідувати можна було лише низку схвалених п’єс та картин. Оперетки було заборонено. Перша гімназія для хлопчиків виховувала своїх учнів у строгих рамках. Плекала в них риси притаманні справжнім чоловікам. І це чітко продивлялось у випускниках Олександрівської гімназії. 

З самого початку заснування Миколаєва, до освіти майбутніх чоловіків підходили більш серйозно, ніж до жіночої освіти. Перші гімназії, перші школі – все для хлопчиків. І це не дивно. Адже, Миколаїв був суворим кораблебудівним містом, яке стрімко розвивалось. І цей розвиток вимагав жорсткої чоловічої руки. До того ж, час та суспільні порядки були такими, що жіноча справа стосувалась лише домашнього биту та виховання дітей.

More from author

ТОП-7 професій, що зникли з Миколаївщини

"Всі професії потрібні. Усі професії важливі" - фраза, яку знає кожен з нас. І певною мірою це справді так. У старому Миколаєві була велика...

Миколаївські корабели: професія на межі

Доля міст, яким пощастило розташовуватися на березі моря або великих річок, багато в чому схожа. Вони стають портовими та кораблебудівними центрами. Те саме сталося...

Жіночі професії старого Миколаєва

За старих часів основним обов'язком жінок вважалося підтримання сімейного вогнища та народження дітей. Хоча селянські жінки були змушені працювати на полях нарівні з чоловіками. Миколаївчанки...
.,.,.,.